Підсумки круглого столу «Нове покоління влади в Україні: реалії та перспективи»

Select ratingGive it 1/5Give it 2/5Give it 3/5Give it 4/5Give it 5/5

 

 Механізми зміни поколінь в політикумі: цінності, стратегії, досвід інших країн; Як відбувається/ не відбувається цей процес в Україні, громадська думка про входження молодого покоління в органи влади; Стан і перспективи зміни поколінь в українському політикумі; Регіональні особливості молодіжної громадсько-політичної активності в України. Ці та інші проблемні питання щодо взаємодії молоді і влади обговорювалися 28 жовтня під час круглого столу «Нове покоління влади в Україні: реалії та перспективи».

 

Серед учасників – Леся Оробець (народний депутат України),

 

 

 

 

 

 

Світлана Конончук (УНЦПД),

 

 

 

 

 

 

 

 

Ірина Бекешкіна (Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ярина Боренько (Центр освітніх ініціатив, Львів),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Віталій Мороз (Інтеньюз-Україна, керівник програм нових медіа). 

 

 

 

 

 

 

 

Леся Оробець висловила переконання, що зміни в Україні прийдуть із організованого громадянського суспільства. Депутат спонукала молодіжних лідерів до розмірковувань на тему дієвості протестних акцій, тиску на владу. Молодь не ходить на вибори і це дозволяє політикам її ігнорувати, адже по суті владу обирають пенсіонери – пояснила народна обраниця логіку українських політиків. 

Чекмишева Радослава, розповідаючи про підсумки дослідження рівня активності молоді в Україні в межах проекту наголосила: «Наявна ситуація замкненого кола: у молоді відсутня мотивація до громадсько-політичної активності – вона не отримує підтримки від громади/ виборців. Громада/виборці не мають локомотива, рушія до оновлення, до демократичних змін, яким може стати молодь – низька їхня участь у виборчих перегонах різного рівня, уможливлення ситуації фальсифікацій, «гречки» тощо. Відтак, впродовж останніх років склалася ситуація, коли молодь, як активний учасник випала з виборчого процесу країни».

 

 

Іриина Бекешкіна назвала дані соцопитувань. В Україні загалом досвід громадської активності має лише 5% громадян. Громадська активність українців не сильно залежить від віку. 6% – однакова кількість активістів серед молодого покоління і людей середнього віку, і 4% – серед старшого покоління. 

Причини теж не відрізняються залежно від віку. «Немає часу» – цей варіант відповіді все ж популярніший у молоді, а пенсіонери його рідше вказують. 

Не цікавить – 27%, моя участь нічого не змінить – 24%, не довіряю – 15%. «От, де резерв! Не знаю, як це робиться – кожна п’ята людина… 21% просто не знають, як це робиться», – підкреслює Ірина Бекешкіна. 

Чим повинні займатися громадські організації, на думку молоді? Першочергове завдання НУО, як вважає молодь, – це правозахист. На другому місці – контроль влади з боку неурядових організацій і надання допомоги представникам уразливих соціальних груп. 

Ярина Боренько презентувала висновки із доповіді «Молодіжна політика в Україні з перспективи європейських стандартів». 

 

 

Молоді українські політики зарано дорослішають, тому в Україні досі немає дієвої молодіжної політики, а політичні еліти є хронічно інфантильними – сказала доповідачка. 

«Молодь України на рівні Європи є блокована. Єдиний вихід я бачу, якщо українські молодіжні організації якось прорвуться і чогось навчаться у системі Ради Європи. Ну в України там реально трагедія… найслабші заявки. В Україні не було жодного міжнародного фонду, який би займався молодіжною політикою. На відміну від Балкан, на відміну від Кавказу, на відміну від Молдови. Жодного!» 

Важко пояснити, чому так відбувається. Однією із версій щодо наших невдач пані Ярина назвала те, що експерти не радять донорам звертати увагу на молодіжну політику. «Можливо, молодь програла у 90-х роках революцію на граніті і встидається цієї теми», – підсумовує Ярина Боренько свій виступ. 

Далі Віталій Мороз розповів про роль нових медіа в контексті активності української молоді, зокрема про соціальні мережі. 

 

Громадсько-політичну активність молоді розглянули і в регіональному вимірі.

 

 

 

Про ситуацію доповіли громадські активісти: 
Олег Гришин (Спілка громадських організацій «Фундація локальних ініціатив Донеччини) 
Тарас Мазур (Молодіжний Націоналістичний Конгрес, Київ) 
Чмихалов Олександр (помічник депутата в облраді, Севастополь) 
Альона Романюк (громадська активістка, Луцьк) 
Ігор Процик (Спілка Молодіжного Самоврядування, Тернопіль) 
Ігор Алєксєєв (інтернет портал «Справжня Варта», Харків).

 

 

 

Пізніше доповіді учасників круглого столу будуть опубліковані на нашому сайті.