Автор:
Юрій Шевченко 
Підхоплюючи суспільну дискусію навколо проекту нового закону про мови, Фонд «Європа ХХІ» опитав кількох громадських діячів у різних регіонах України. Ці люди репрезентують значний сегмент суспільства своїх міст, знають настрої людей. Ми попросили їх висловити свою позицію, або ширше – загальну думку міста щодо проекту нового закону про мови чи окремих його положень. Чи став би такий закон чинником суспільного заспокоєння та реалізацією давнішніх мрій та побажань громадян?
Луцьк
Михайло Наход, голова Центру політичного аналізу й виборчого консалтингу.
Думки моїх колег зокрема, як і лучан взагалі, щодо проекту нового закону про мови доволі поверхневі та, очевидно, сформовані під впливом повідомлень засобів масової інформації, а не внаслідок знайомства із текстом проекту закону. Гадаю, якщо буде прийнято такий закон, то він стане додатковим фактором напруження.
Херсон
Алла Тютюнник, президент Херсонського обласного фонду “Милосердя та здоров'я”, член правління Української Гельсинської спілки.
Всі суперечки й конфлікти навколо мови є інструментом відвернення нашої уваги і створення конфлікту. Вважаю цей закон провокацією. Настрої в Херсоні щодо проекту нового Закону про мову не є помітними, бо херсонці зайняті вирішенням життєвих проблем і збиранням врожаю — говорять собі суржиком, і до законів їм байдуже. Що не можна сказати про громадських діячів. Проте й вони зараз більше переймаються зухвалим побиттям охороною мера журналіста й громадського діяча Дементія Бєлого. Особисто мене дратує, що наша держадміністрація раптом почала робити розсилку двома мовами! Адже це додаткові непотрібні витрати!
Суми-Конотоп
Володимир Пономаренко, голова товариства “Гідність”, голова обласного відділення КВУ.
Від цього проекту закону я не очікую в нас жодних сплесків — ні позитивних, ні негативних. Ця тема для нашого регіону не є актуальною, можливо, через специфіку північного регіону. Взагалі ж ситуацію з мовою та відношенням до відповідного закону по Сумах можна пояснити також великим відсотком “кугутизації” людей — тобто тих, хто зрікся власного роду.
Закарпаття
Олександр Солонтай, експерт Інституту політичної освіти, депутат Закарпатської обласної ради.
На Закарпатті слухом-духом не відають про законодавчі мовні ініціативи. У нас такі питання навіть обговорювати непристойно — в умовах економічної кризи говорити на тему мов! У нас, в багатонаціональному регіоні, й так працює Європейська хартія, на яку посилаються творці проекту закону, ото потреба ухвалювати нові закони, коли необхідно вирішувати економічні питання, — безглуздо.
Львів
Василь Полуйко, громадський діяч.
Стосовно настроїв львів'ян можу сказати, що вони переважно негативні. Проте ставлю запитання: “Чи буде продовження цих настоїв і розмов на кухні?”. Тобто я ставлю під сумнів можливість протестних дій — протест закінчиться розмовами на кухнях, в блогах і віртуальній сфері. Гадаю там буде суперактивність, а в реальність нічого не виллється. Критичної маси людей, як це не прикро, не набрано.
Напередодні саміту ОБСЄ в Астані, 28-29 листопада, відбувалася Паралельна конференція громадянського суспільства ОБСЄ. Представництво учасників було доволі широке - близько 150 осіб з Казахстану, Киргизстану, Узбекистану, Азейбарджану, Вірменії та інших країн. Однак, чисельне представництво від країн-учасниць ОБСЄ було далеко не рівномірне, відтак і обговорювані питання торкалися передовсім центрально-азійского регіону.
Тому, для кого літо - пора затишшя, здасться логічним, що революційні фронти також переведено у стан відносного спокою. Натомість спостерігачі за знаковими подіями у світі демократії реферують, аналізують і узагальнюють демократію «весна-літо 2011». Отже, основними тенденціями сезону, що минає, можемо назвати зміну оперативного зведення на довільні рефлексії з приводу того, чим, на думку світової громадськості, події